Народились якось восени двоє курчаток, довідались вони про те, що на їхньоїму подвір'ї криниця-журавель - то є справжній журавель, якого колись зачарувала Баба-Яга, коли він не поступився їй місця у польоті. Двоє курчаток відразу ж йдуть у путь шукати Бабу-Ягу, аби попросити її звільнити від чар журавлика, бо це несправедливо. Дорогою вони зустрічають лисицю та вовка, які перевдягались у Бабу-Ягу з однією метою — з'їсти їжу, яка до них сама прийшла. Але курчаткам вдається впізнати злодюжок і засудити фразою «Це ж не справедливо». Врешті-решт обоє знаходять Бабу-Ягу, яка свій дім перетворила на дитячий садок для звіряток. Вона змогла згадати закляття, яке вже давно забула, лишень тоді, коли курчатка заспівали їй веселеньку пісеньку. Баба-Яга втішилась і сказала їм закляття. Так справедливі курчатка звільнили журавлика і він полетів у теплі краї. А лисиця й вовк, побачивши це диво, подумали: «А може, ми теж зачаровані?..»